Деражнянський район (Хмельницька область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деражнянський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Хмельницька область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Хмельницька область
Код КОАТУУ: 6821500000
Утворений: 1923 р.
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: 30 937 (01.01.2019)
Площа: 915 км²
Густота: 33,81 осіб/км²
Тел. код: +380-3856
Поштові індекси: 32200—32264
Населені пункти та ради
Районний центр: Деражня
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 27
Міста: 1
Смт: 2
Села: 59
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка: Деражнянська РДА
Деражнянська райрада
Мапа
Мапа

Деражнянський район у Вікісховищі

Дера́жнянський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця, розташована у центрально-східній частині Хмельницької області, в межах підвищеної частини України — Волино-Подільської височини, яке являє собою підвищену полого-хвилясту рівнину, розчленовану видолинками та річковими долинами. Внаслідок реформи 2020 року район був ліквідований і приєднаний до Хмельницького району.

Географія[ред. | ред. код]

Відстань до обласного центру автомобільним шляхом — 46 км, залізницею — 36 км.

Територія району становила 917,8 км², у геоморфологічному плані більша її частина належала до Деражнянського геоморфологічного району.

На території колишнього району було розміщено понад 90 ставків, протікає 5 річок. Найбільша з них — річка Вовк, водозабірна площа якої становить 550 м². Ліси району становили площу 141 га. В лісовому фонді переважають твердо листі породи, які займають 80,6 % лісу.

Із корисних копалин переважають вапняк, пісок, глина.

До складу району входили 62 населених пункти з яких 1 місто, 2 селища, 59 сіл.

На території району була районна, міська, 2 селищні та 27 сільських рад.

Історія[ред. | ред. код]

29—31 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Божиківці, Радянське, Волоське, Гуту, Новостроївку, Новий Майдан, Згарок, Стару Гуту теперішнього Деражнянського району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

У 1959 році до Деражнянського району було приєднано Вовковинецький район.[1]

У 2020 році Деражнянський район було приєднано до Хмельницького району.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 17 278 3552 2165 4774 4182 2500 105
Жінки 20 959 3367 2134 4741 5003 5270 444


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 37292 97,40%
росіяни 572 1,49%
молдовани 165 0,43%
білоруси 64 0,17%
поляки 43 0,11%
інші 153 0,40%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 37580 98,15%
російська 524 1,37%
молдовська 54 0,14%
білоруська 31 0,08%
вірменська 22 0,06%
інші 78 0,20%

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Національні природні парки[ред. | ред. код]

Верхнє Побужжя (частина).

Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]

Божиковецький, Вовчанський, Шиїнський, Шпичинецький.

Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Адамівський, Чиста криничка.

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Липник.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]

Загінецький, Шелехівський.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Деражнянському районі Хмельницької області згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебувало 49 пам'яток історії. З них 7 увічнюють пам'ять червоноармійців часів українсько-радянської війни та 41 — часів німецько-радянської війни.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Деражнянського району було створено 56 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 72,54% (проголосували 18 679 із 25 751 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,35% (10 526 виборців); Юлія Тимошенко — 20,36% (3 803 виборців), Олег Ляшко — 10,72% (2 002 виборців), Анатолій Гриценко — 3,23% (604 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,96%. [4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Вовковинецького, Миньковецького і Михайлівського районів Хмельницької області»
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Хмельницька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021.
  3. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 5 травня 2017.
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.